- уроджений
- [ўро/джеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
уроджений
Смотреть что такое "уроджений" в других словарях:
уроджений — (вро/джений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити. || тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. 2) Властивий кому небудь від народження; природжений. || Який володіє природним даром в якій небудь галузі.… … Український тлумачний словник
уроджений — 1 дієприкметник уроджений 2 прикметник … Орфографічний словник української мови
Даниил Галицкий — Даниил Романович … Википедия
вроджений — вро/дженість, вро/дження, вро/джуватися, вроди/ни, вроди/ти, вроди/тися див. уроджений, уроджуватися і т. д … Український тлумачний словник
уродженість — (вро/дженість), ності, ж. Властивість за знач. уроджений 2) … Український тлумачний словник
вроджений — [ўро/джеинией] = уроджений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
кушник — Кушник: кушнір [31] хутровник [XVIII] Є се швейцарський кушник, що пробував якийсь час у Іспанії і там чув дещо про Бекета, котрий, уроджений з матері арабки, змалку почував потяг до орієнтального життя, говорив по арабськи і з кораном був… … Толковый украинский словарь
природжений — 1) (властивий від народження), у[в]роджений, природний, успадкований 2) (який від народження має нахил, здібності до чогось), у[в]роджений, природний 3) див. уроджений … Словник синонімів української мови
